Підписатися на RSS

ІСТОРІЯ ШКОЛИ

/Files/images/сканирование0034.jpg

Село Вороців Яворівського району Львівської області знаходиться на відстані 17 км від Городка, 12 км від Львова, 10 км від селища Івано-Франкове (Янів), 32 км на південний схід від районного центру м. Яворів. Село, ніби обвиває ріка Стара, яка за селом повертає на південь і впадає в річку Верещицю. Межує воно з такими сусідніми селами: на південному заході - із Мшаною, на півдні - із Суховолею, південному сході - із Рудном, на заході - із Мальчицями, на північному заході - із Ямельнею, на північний схід - із Домажиром і Карачиновом.
За довголітню історію Вороців бачив війни і пожежі, розкіш і злидні, ратні походи і бунти пригноблених за соціальні і національні права.
Роль освіти в житті селян важко переоцінити. В найдавніші часи освіта починалась від науки в дяка, в якого діти навчались рахувати, молитись, а також читати церковні книги.
27 квітня 1788 року Львівська консисторія скерувала у парафію директивного листа, яким наказувала парохам заохочувати селян до посилання дітей у школи, показуючи їм користь від навчання. Восени того року у Вороцеві школа вже мала свій окремий будинок, в якому мав мешкати дяк.
В акті перевірки весною 1827року зазначено, що в селі була школа, збудована на кошти громади і навчалось у ній 27 дітей. Навчались далеко не всі діти.
В січні 1857 року місцева громада обрала Андрія Кметя та Дмитра Кривуту уповноваженими в справі заснування тривіальної школи в селі. Наступного року була заснована тривіальна школа для 2 громад. В 1865 році вчителював М. Шепарович, а з 1869 року - львів’янин Іван Дольницький.
На початку 1874 року в селах почали робити заходи для перетворення школи в етатову (самостійну).
Влада в Галичині практично займала ворожу позицію відносно розвитку освіти, тому нелегкою була вчительська праця на ниві народної освіти Галичини.
У 1877 – 1883 роках у селі вчителював Михайло Банах. Йому на зміну приходить вчителька – полька. Учителька не знала української мови, тому таке навчання не дало багато користі.
У 1901 році до школи ходило 75 учнів, хоч дітей шкільного віку було понад 100. Школа була однокласною.
У 1910 році шкільна влада погодилась, що в Карачинові має бути окрема школа. 1 січня 1918 році в Карачинові почала працювати окрема школа. В лютому 1925 року вона отримала статус двокласної.
В 1930 році в двокласній Вороцівській школі було 150 учнів. Наступного року їх вже було 170. Працювало в школі 3 вчителі. Нелегко було випускникам місцевої школи торувати шлях до вищих щаблів освіти.
В 30-х роках школа повністю відповідала “захцянкам” польського уряду. Навчання велось польською і російською мовами. Про українську думати не можна було. Вчитися треба було 6 років незалежно від того, знаєш ти предмет чи ні.
У 1941 році була організована 7-річна школа, яка у 1952 році перетворена у восьмирічну.
В 1943 році школа відновила навчання, але уже рідною мовою, українською. Після війни директором школи був Майгер, проте він був недовго. Після нього директором став Козак Микола Никифорович. Школа повністю відповідала сталінському режиму.
В 1965 році в школу приходить Ромаха Теодор Іванович. Школа добросовісно виконувала завдання партії та уряду. Всі учні з 3-го класу вступали в піонерську організацію, всі учні, що досягли 14 років, – в комсомол. У 1966 році працювало 19 вчителів, а в 1975 – 22 вчителі. Навчалося 239 учнів. Кожен клас був у різних приміщеннях.
У 1975 році закладають фундамент нової школи. Будувала школу бригада ”Яворівбуд”, фінансування проводилось на кошти колгоспу ”Нове життя”. В жовтні 1979 року початкові класи переходять на навчання у нову школу, а 11 листопада всі старші класи. У 1980 році, у зв’язку з переїздом сім’ї директора школи Ромахи Т.І., призначено нового директора Новосядлого Володимира Йосиповича. У 1993 році Новосядлий переведений з посади директора на посаду вчителя історії (в зв’язку з виходом на пенсію), директором школи призначена Тизьо Марію Василівну, яка займає цю посаду в даний час.
1988 рік. В школі навчається 328 учнів, починаючи з шестирічного віку. Працює 27 вчителів. Навчання ведеться рідною мовою. Учні мають можливість займатися в добре обладнаних кабінетах. В школі працює їдальня.
В 1994 році основна школа реорганізована в середню. В 1996 році 17 учнів одержали атестати про середню освіту, а в 1998 році 25 випускників 11 класу, крім атестатів, одержали права водія категорії ”С”.
У 1998 році запроваджена шкільна форма.
У 1999 році школа відсвяткувала своє 20-річчя. На свято першого дзвоника були запрошені священники обох конфесій отець Антоній (УПЦ) і отець Степан (УГКЦ). В школі кількість учнів зменшується з кожним роком. В школі проводяться районні семінари. Учні школи беруть участь в художній самодіяльності. В школі створено кімнату – музей етнографії “Перлини душі народної”.
У 2000 році учні 5 – 11 класів перейшла на 12 бальну систему оцінювання.
1 вересня 2002 року учні 6-річного віку вступили вперше у 1 клас 12-річного навчання.
1 вересня 2003 року школа одержала 11 комп’ютерів нового типу.
21 жовтня 2007 року посвята статуї Матері Божої у релігійному куточку.
Травень 2009 рік - оформлено кабінет здоров’я.
4 червня 2009 року школа робить презентацію “Школа сприяння здоров’ю” в Львівському обласному будинку вчителя у вигляді мультимедійного проекту.
20 грудня 2011 рік - почалася робота по обладнанню внутрішніх туалетів на І і ІІ поверхах, завдяки депутату обласної ради Тарасу Козаку, які вже функціонують.
Кiлькiсть переглядiв: 614

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.